Lyrics for Ukrainian songs
Антитіла - ВДОМА
Розберіть мене на меми, хто в темі
Коли спогади беруть владу в голові
Я стаю такий не схожий на себе
Як дитина, що під ліжком знайшла скарби
Привіт, привіт!
О скільки ж нас?
Нас приїжджих в інше місце й час
Та тягне так і сняться сни
Про найкраще місце на землі
Вдома небо синє синє
Вдома в небі воля дихає
Вдома думи ясні ясні
Свої, і всі свої
Збережіть себе негайно на фото
Побіліть своїми смайлами нудний кадр
Через років двадцять пʼять, у суботу
Він засяє із минулого, як ліхтар
Привіт, привіт!
О скільки ж нас?
Нас приїжджих в інше місце й час
Та тягне так і сняться сни
Про найкраще місце на землі
See upcoming rock shows
Get tickets for your favorite artists
Ой там на горі, ой там на крутій,
Ой там сиділо пара голубів.
Ой там сиділо пара голубів.
Вони сиділи, парувалися,
Сизими крильми обнімалися.
Сизими крильми обнімалися.
Де взявся стрілець, стрілець-молодець
Розбiв-розлучив пару голубів.
Розбiв-розлучив пару голубів.
Голубка не їсть, голубка не п'є,
Та все на ту гору плакати іде.
Та все на ту гору плакати іде.
Голубко моя, сизокрылая,
Чого ж ти такая клопiтливая?
Чого ж ти такая клопiтливая?
А Єсть у мене сім пар голубів –
Літи, вибирай. Може там є і твій?
Літи, вибирай. Може там є і твій?»
«Я й же ходила, й вибирала,
Нема здесь такого, як я втеряла,
Нема здесь такого, як я втеряла...
Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Марширують наші добровольці у кривавий тан
Визволяти братів-українців з ворожих кайдан.
А ми наших братів-українців визволимо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.
Не журися, славна Україно, маєш вільний рід.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Гей, у полі ярої пшениці золотистий лан,
Розпочали стрільці українські з ворогами тан!
А ми тую ярую пшеницю ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
Та й прославить по всій Україні січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
ОЙ НА ГОРІ ВОГОНЬ ГОРИТЬ
Ой на горі вогонь горить,
Під горою козак лежить,
Порубаний, постріляний,
Китайкою покриваний;
Накрив очі осокою,
А ніженьки китайкою;
А в головах ворон кряче,
А в ніженьках коник плаче:
"Ой коню мій вороненький,
Товаришу мій вірненький!
Не плач, коню, надо мною,
Не бий землі під собою.
Біжи, коню, дорогою
Степовою, широкою,
Щоб татари не впіймали,
Сіделечка не здіймали,
Сіделечка золотого
З тебе, коня вороного.
Як прибіжиш під ворота,
Стукни, грюкни коло плота;
Як прибіжиш ти в батьків двір,
Заржи, коню, на ввесь подвір!
Вийде сестра — розгнуздає,
Вийде мати — розпитає:
"Ой коню мій вороненький!
А де ж мій син молоденький?"
"Не плач, мати, не журися:
Та вже ж твій син оженився,
Узяв собі паняночку —
В чистім полі земляночку".
Весна
Я піду до річеньки
Стрічати зірочки,
Зазирать як падають,
Ловити їх жменями.
Наберу у пазуху
Оцих бризок-вогників
Затанцюю радісний,
Зрадію до смерті.
Поженусь за райдугою,
Злечу попід хмарами,
Передам по радіо:
“Прощай, рідна Батьківщино”.
Весна, весна, весна прийде,
Весна, весна, весна вгамує.
Весна, весна, весна прийде,
Весна, весна, весна, весна.
Я біду не вижену,
Сама з мене вискочить,
Побіжим, покотимося,
Заведемо бесіду.
Наберусь хороброщів,
Спитаю у горя:
“Чи мене не викине
Упасти у море?”
Забіжу до Зіночки,
Хильнемо по чарочці,
Поведуся лагідно,
Поділюся жалощами.
Всесвіту пронизливий,
Відкрий правди трішечки:
“Чи мене не вистачить
Загинути по весні?”